Розмови про різне

Тече собі річка...

В перший день нового року нас занесло на Лису Гору. Суб'єктивно, вигляд на місто відкривається кращий, ніж з Високого Замку. А ще видно юрби людей там, а у нас нема нікого.

Поїхали в напрямку Карпат. Піднялися по дорозі на Варшаву і вперлися в закриті ворота. Місцевий на "Ниві" проїжджав і сказав, що база повністю заселена, підйомник стоїть, бо снігу нема, ворота закриті, щоб сторонні не заважали святкуванню Нового Року Чудова погода, сонце, поодинокі пари прогулюються дорогою, "веселого" люду ще немає, зовсім інше Славське тут... Повернулися трохи назад, залишили машину на обочині, взяли кошик з перекусом і побрели вгору. Приємно йти по м'якій, сухій траві. За декілька сотень метрів ми майже на хребті. Поки Ната займалася підготовкою до перекусу, ми вийшли хребет, і нам відкрився північний схил, на якому залишилося трохи снігу. Довелося повернутися до авто і забрати Артемові нарти, і він собі добре розважився, хоч і без підйомника і великого снігу. Хотілося тут залишитися до кінця дня, місце дуже гарне. але нас ще чекав шашлик, який не хотілося вже тягнути сюди на гору разом з іншими благами кемпінгу. Заїхати сюд...

От завів собі Блог. Для чого? Краще б з родиною провів час... Ми любимо подорожувати. На фото видно, наскільки ми це любимо. Фото 2007 року, коли ми чекали поповнення в сім'ї